| |
Погадай мені, циганко, погадай
На добро, на щастя і кохання.
А циганка на долоні погляда
І мого торкається зітхання.
Приспів:
— Всяке буває, —
Сказала вона, —
Хто не зітхає,
Любові не зна.
Хмари не плачуть,
А плаче блакить.
Очі не бачать —
Душа не болить.
Погадай мені, циганко, погадай,
Чи любов, чи зрада на долоні.
Знаю-відаю, що сльози — не вода,
Як вуста коханого солоні.
Приспів.
Погадай мені, циганко, погадай,
Нахилися до мого чекання...
Ворожбою і чар-зіллям відгадай,
Чи моє загоїться кохання.
Приспів. | |
