Де синії гори |
| |
Де синії гори, де гори Карпати,
Туман в полонинах пливе...
Струнка, як смерека, близька і далека
Кохана гуцулка живе.
Рожеві серпанки, дівочі співанки
Ген-ген вітер в гори жене...
Тебе, рідний краю, до болю кохаю,
Навік полонив ти мене.
Такому коханню повік не зів'яти,
Цвісти йому в серці, цвісти!
В Карпати, в Карпати, в далекі Карпати
Лети, моя пісне, лети!
Лети, моя пісне, лети над горами
Ген-ген до верхів'я гори.
До тієї хати, у гори Карпати,
Кохану гуцулку збуди.
Де синії гори, де гори Карпати,
Туман в полонинах пливе...
Карпати, Карпати, зелені Карпати
Навік полонили мене. | |
|
|
|
Ключові слова: Де синії гори, Дмитро Луценко, Ігор Шамо
Пісню ввів: кончак 23.07.2005
Відредаґовано: 17.10.2006
Переглядів: 1619
|
Виправлення та доповнення (4)
Правила написання коментарів знаходяться ТУТ.
Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації.
Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ. | | Додати нове повідомлення |
4. bohdanko(модератор) 14.02.2007 10:55
Дуже подіний до цього варіант пісні виконує гурт "Чорні черешні". Маю запис. Хто цікавиться - пишіть мені на e-mail.
3. Pavlo Kravchenko (користувач) 13.02.2007 04:18
"Де синії гори" - це пісня з кінофільму 'Квітка на камені' (муз. Ігоря Шамо, сл. Дмитра Луценка). Музика є цілком інакше ніж "Писаний Камінь"
Оригінальний вірш тільки має три куплет:
Де синії гори,
де гори Карпати,
туман в полонинах пливе.
Струнка, як смерека,
близька і далека
кохана гуцулка живе.
Дівочі співанки,
рожеві серпанки
ген-ген вітер в гори жене.
Тебе, рідний краю,
до болю кохаю,
навік полонив ти мене.
Такому коханню
в житті не зів’яти,
а серцю довік берегти.
В Карпати, в Карпати,
в делекі Карпати
лети, моя пісне, лети.
[Дмиро Луценко, Вибране. Видавництво "Дніпро", Київ, 1981.
2. webmaster (модератор) 12.09.2005 10:40
шось тут не все так просто...
хто знає, як ця пісня пов'язана з піснею
"Писаний Камінь"?
1. Anrzej(модератор) 31.08.2005 21:41
Мені відома ще така в'язка (куплет) цієї пісні, яка йде після третьої в'язки:
Лети в Чорногору, в її полонини,
Спочинь на смереці стрункій,
Вдар громом об скелю, котись по долині,
Верхами неси голос мій.
|
|
