Весна-ворожка

Пригадай, як ми стрічались
У вишневому саду,
Обіймались, милувались –
А на щастя, чи біду?
В тім саду в цвіту духмянім
Нам співали солов'ї,
Ти шептав слова кохання,
Цілував вуста мої.

А весна, а весна
Ворожила-чаклувала,
Щоб вогонь у серцях
Наших розпалить...
Ти кохав, ти кохав
І я ніжно так кохала,
Що віддала б життя
За єдину мить.

Проминуло красне літо,
Сумна осінь надійшла
І в той сад чужа стежина
Через мою пролягла.
Як заграли музиченьки
На подвір'ї, на твоїм,
Стрепенулося серденько
І замовкли солов'ї...

А весна, а весна
Чарувала-ворожила
Вам на щастя,
Мені, мабуть, на біду...
Запроси, запроси
Мене на своє весілля,
Буде гірко мені,
Але я прийду...

Поділитись сторінкою: