| |
Багато є свят - і столико застільних,
І скромних, сімейних - лише для рідні...
Та те поміж них, що зовуть новосіллям,
Різниться від інших, стоїть в стороні...
Буває таке, що святкують це свято
Хто - раз на півроку, хто - раз на життя...
Бува, що комусь і в дворці тіснувато,
А хтось і кімнатці радий, мов дитя!..
Приспів.
Буде новосілля - буде і весілля,
І талан, і доля на багато днів!
Будуть і родини, будуть і хрестини -
Це вже, як-то кажуть, сам Господь велів!
Кожному балкону - сина або доню,
Це вже, як в народі кажуть, сам Господь велів!
Різняться також і самі новосілля:
Є в домі чужому, а є - у своїм...
І те, що в чужім - то звичайне застілля,
А те, що в своєму - коромислом дим!
Бо це не чужа, а своя уже хата,
Свої це вже стіни і свій уже дах!
І, отже, тепер вже не треба скитатись
По різних квартирах, по різних кутках!..
Приспів.
Кожному віконцю - по синку чи доньці,
Це вже, як в народі кажуть, сам Господь велів!
Багато є свят - і гучних, і не сильно,
Багато знаменних в житті є подій!
Та в жоднім із них, лиш окрім новосілля,
Нема стільки планів, і мрій, і надій!..
Немає таких сподівань на майбутнє!..
І байдуже - хата своя чи чужа...
Немає таких слів і зичень напутніх,
Нема таких тостів, а в них - побажань!
Приспів.
Дочок і синочків - більш, ніж вуголочків,
Це вже, як в народі кажуть, сам Господь велів! Поділитись сторінкою: 
| |
