| |
Ти кажеш щастя в чужині,
В чужих краях, в шалених мріях.
Мені ж воно в озимині,
У вітерці, що з поля віє.
Я бачу щастя в ясний день
В чарівній посмішці дитини.
У променях, що линуть ген
Відкіль віки ясної днини.
Ти кажеш щастя розшукать
Можливо лиш в далеких мандрах,
Та можеш там і заблукать,
Побачить замість сонця хмари.
Хай буде кожному своє,
Моє ж шукайте в ріднім краї,
Найліпше зберегти, що є,
Я на чуже не зазіхаю.
Я бачу щастя в ясний день
В чарівній посмішці дитини.
У променях, що линуть ген
Відкіль віки ясної днини.
Ти кажеш щастя розшукать
Можливо лиш в далеких мандрах,
Та можеш там і заблукать,
Побачить замість сонця хмари.
Я бачу щастя в ясний день
В чарівній посмішці дитини.
У променях, що линуть ген
Відкіль віки ясної днини.
Ти кажеш щастя розшукать
Можливо лиш в далеких мандрах,
Та можеш там і заблукать,
Побачить замість сонця хмари.
Хай буде кожному своє!
| |
