Примітки:
Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-Вечір – Коляда) і Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий Рік ― Святі Водорщі)
Сиве Голуб'є, Святе Різдво: Вогонь як Світотворче начало.
Піди принеси Святе Різдво.
Мене перейшло Сиве Голуб'є. Тому из очий Искри скакали.
Блудили Блудці Сімсот Молодців.
Сидять Святі з Перами промовляють Cловами.
Три Гискри впало Три Морі стало.
(1) Бо сьвятий Петро ся зосоломив — перелякався
РОЗСПІВ 1: Йа- в лі-сі- в лі-сі- йа- в ме-до-бо-рі- Дай- Бо-же-
Повторення кожної стрічки: Йа- в лі-сі- в лі-сі- йа- в ме-до-бо-рі- Дай- Бо-
РОЗСПІВ 2: Йа- в лі-сі- в лі-сі- йа- в ме-до-бо-рі-
Приспів: Свя-тий- Ве-чір- йа- в ме-до-бо-рі- Доб-рий- Ве-чір- йа- в ме-до-бо-рі-
Пояснення:
Дві речі тут у цій Колядці дуже важні:
- 1) святого Петра післано на "Сяжень Землі", значить під землю, тобто у землю, в якій після вірувань народу (і ґеологічних помічень) міститься вогонь ;
- 2) Вогонь зображений у виді Голуб'яти (оскільки "Голубйе" не є тут подумане збірно) — а Голуби в космогонійних Колядках є символами духових єств і творчої Сили. З рота й очей того голуба пашів вогонь полуміню й іскрами, отже був це Вогонь дійовий, первісний . Мав цей Вогонь Божі прикмети, або був орудником Божим, бо сказано про нього: "Господу Богу тай поклонімся" , — отже міг мати творчу силу, щоб спричинити Різдво Світа. Тому названо його символічно Різдвом. Подальше в розділі про Колядки на тему Почину Світа будуть подані до цієї Колядки аналогії світових переказів про Почин Світа і там буде поданий зовсім тотожний з Українським образцем вогненного Голуба мітологічний образець американських північних Індиян про вогненного птаха — творця Світа.
Див. також відміну Колядки, записану П. Чубинським: А всі Святії ослоном сіли
Ні в першій ні в другій відміні не згадується про Різдво Ісуса Христа. Після зображення другої Колядки — "Різдво" це якесь єство, Птах, що його можна було на руках принести і посадити перед зібрання Святих. Але це мітологічна постать, це мітологічний "numen", що орудує силою природи, в тім разі Вогнем, і має сповнити свою місію. Ця сила природи іде тут на поклик Господа, хоч св. Петро цього не порозумів. А її місію вказує замітка до першої Колядки, тобто: Сотворення Світа.
Голубці — символом Місячним.
Подібним Місячним символом, як Пироги, є Голубці, т.є. завивані в капустяних листках каші, — передовсім пшоняна, — "заряджені" олієм та цибулею, припікані, або душені в огріванім округлім горшку. Сама назва цього дання вказує на його символічність.
Живі голуби — це часта поява в Колядках; вони вважаються духовими єствами і символами творчих сил при Різдві Світа. В космогонічних традиціях світа вони є дуже рідким явищем, значить, є майже виключно Українським мотивом. Як Український мотив, — "Сивого Голубяти" ("Сиве Голубйи"), що "Вогнем дише, і з його очий Іскри скачуть", — є воно окремим мотивом і символом Вогняної творчої сили і не має собі повної аналогії в космогонічних світових переказах, хіба в двох переказах Північно-американських Індіянів про вогненного птаха, Творця Світа.
Я вважаю Українське Сиве Голуб'я "Вогнем страшноє" за символ Живого Вогню і символ Місячної містичної творчої сили, бо цей символ з'ображений у подобі вогняного літаючого (попід Небеса) птаха, отже може бути порівняним до Астрального піднебесного світила як Місяць, що немов пливе під Небесами.
Яке важне місце має в Українській мітології Голуб, указує й те, що між Українськими Великодніми символами є також Голуб, утворений з писанки, до котрої приліплюють головку з тіста, крильця, хвіст та ніжки.
Ми Голубку уловили
На Городі під Цибулькою сидить Голуб із Голубкою
Голубці та Райські пташки є улюбленим мотивом вишивок (узорочі) на Великій Україні.
В Різдвянім виробі є він іншим, ніж Великодній. Може на цю його відмінність впливає провідна думка Свят-Вечера: подання жертви з усяких земноплодів, між якими просо (пшоняні голубці) є одним з найбільше первісних рільничих здобутків і річчю, якою передовсім годують птицю.
Може має вплив на думку роблення Святовечірніх голубців і те, що їх звивають з капустяного листя; а капуста — це городовина, з якої управою лучить Український нарід найбільше містерій, т. зв. забобонів. Ріст її має велику аналогію до росту Місяця, коли то вона своїми наче серпок Місяця півокруглими листками, вгненими до себе, укладається листок на листочку, звивається до купи й утворює повну, тверду, округлу головку, наче Місяць у повні на Небі. Як раз тому ростові й звиванню капусти надає Український нарід найбільше містичного значення.
Так отже, є Святовечірні голубці символом:
- мітологійного творчого Голуба і
- мітологійного Місяця.
[1] Олій, олію – 1. рослинне масло. 2. пісне масло, переважно конопляне. [Словник Грінченка] т. 3, с. 52.
[2] В космогонічних традиціях світа Голуби є дуже рідким явищем. — Прим. Кс. С.: Виступають лиш у традиціях Єзидів (Вавилонських Арабів, у двох чи трьох відмінах). [3] Прим. Кс. С.: Гл. далі, розділ про космогонічні Колядки.
[3] "Ростові й звиванню капусти надає Український нарід найбільше містичного значення" — Мабуть, народна примовка, "що дітей у капусті знаходять", натякає на Астральне, космічне походження життя? Або інша — "Ти що з Місяця впав/впала?"
Листки з приводу цієї Пісні:
Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.
Питання походження Людини в Колядкових Мітах.
Традиції Батька.
Передріздвяний Святочний час: Упереджуючі знаки, Михайла 21.11.
Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час.
Традиції самогуртування: Cвятий Збір.
Самогуртування: статеві, вікові та станові гурти.
Стежки до листків про Українські традиції.
|
