Не забувай

Легко, як луна, лечу за тобою
І ніжно, як струна, торкаюся серця.
Та тільки ти в собі - не чуєш, не бачиш,
І плетиво думок довколо туманом лежить.
А я - луна, лечу за тобою
І невидимкою торкаюся серця.
Ти не впіймав мене, коли була поруч,
Ти не хотів мене, тепер вже не зловиш,
Бо я,
Легко, як вітер, я за тобою лечу,
Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу?

Приспів:
Не забувай, не забувай!  |
Я за тобою скрізь літаю. |
Не забувай, не забувай!  |
Ти не почуєш, як зітхаю. |
Не забувай, не забувай!  |
Поруч мене нема, немає.  |
Не забувай, не забувай!  |
Не помічаєш і не знаєш.  | (2)

Як відлуння втрачена любов,
Не втечеш і не впіймаєш.
Як відлуння тане для обох
І за нами скрізь літає.
Непомітно даленіє день
І стає відлунням вчора.
Ти мене не знайдеш вже ніде,
Хоч я завжди буду поруч.
Легко, як вітер, я за тобою лечу,
Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу?

Приспів.

Не забувай, не забувай!  |
Лечу за тобою я,         |
Торкаюся серця я...      | (3)

Приспів.

Поділитись сторінкою: