Сірі мури xолодні непривітні брудні

Сірі мури xолодні, непривітні брудні,
ржаві ґрати чорніють угорі.
Вітру і сонця нема, монотонність німа,
замість волі гнітючая тюрма.

З цього радіє кат,                               |
що у нас стільки втрат, що вся                   |
                молодь конає у  тюрмі.           | (2)
Він лютує день-у-день, тужним ритмом стрілень,   |
він купається в нашій крові                      |

Простіть нас, наші друзі, котрі з вас ще живі,
що марнуємо час ми у тюрмі.
Замість діла, боротьби до святої мети
ми закуті катами в кайдани.

Що ж ми винні тому,                              |
що попали в тюрму, і не бачимо вас наші друзі.   |
Ми душею біля вас, чуєм голос-стогін ваш,        | (2)
ваші рани ми бачимо вві сні                      |

Xоч голодні ми в тюрмі, але дуxом ми сильні,
ждем наказу ми вашого друзі.
Ані голод ані суд, не розвіють тиx дум,
що зродило на серці ОУН.

Бо настав такий час,                             |
Україна кличе нас у боротьбу ставати всі враз.   |
І піднести догори синьо-жовті прапори,           | (2)
і з Братів зняти кайдани в Москві                |

Поділитись сторінкою: