Ой, не стелися, зелений барвінку

Ой, не стелися, зелений барвінку,
Як листок по воді,
Ой, не тіштеся, злії воріженьки,
Моїй тяжкій пригоді.

Моя пригодонька, як роса студена,
Як студена роса,
Як вітер повіє і сонце загріє,
Вона спаде сама вся.

Ой, там під вишнею та під черешнею
Мій миленький лежить.
Ой, квілить він ся та й на головоньку,
Щось го в чолі болить.

- Ой, болить мене моя головонька,
Сам не знаю чому.
Ой, заручив я молоду дівчину,
Сам не знаю кому.

Ой, один веде за білу рученьку,
А другий за рукав.
Ой, а мені ся серденько вриває,
Що-м їлюбив та й не взяв.

- Ой, ти мій миленький, голубе сивенький,
Не по правді жиєш,
Минаєш ми хату, мої воротечка,
Сам до другої йдеш.

- Ой, ти моя мила, голубочко сива,
Обсади собі двір,
Обсадися садом, садом-виноградом,
Щоб не зайшов голос мій.

- Не я сад садила, не я поливала,
Сам садочок виріс.
Я любка не знала та й го не кохала,
Сам ми Господь приніс.

Поділитись сторінкою: