| |
Цвіт на каштанах помірно, покірно погас,
Він не зів'яв, а погас, наче люстра у залі,
Все проминуло у нас - старовинний романс,
Тільки гвоздика тремтить на крижині рояля.
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Все проминуло, немов старовинний романс,
Вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс,
Все проминуло, немов старовинний романс.
Тільки мелодія тихше, - облиште, не час,
Я запізнилась навік на заручини наші,
Все проминуло, і вже не поверне до нас
Юний Болконський і ніжна Ростова Наташа.
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Все проминуло, і вже не поверне до нас
Вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс,
Все проминуло, і вже не поверне до нас
Квіт на каштанах так чист і юн зайнявсь,
Вітер волого припав до пелюсток губами,
Все повернулось у цей старовинний романс,
Другі танцюють, а я відпливаю у пам'ять.
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Все повернулось у цей старовинний романс,
Вальс, вальс, вальс,
Вальс, вальс, вальс,
Двоє спинились, а я відпливаю у пам'ять. | |
