| |
Так на душі чомусь тривожно...
Так на душі чомусь печаль...
Якби була спроможна,
Якби була спроможна,
Щоб усе змінити в мить,
Але на жаль...
Там, десь в горі, майнуло світло...
Знаю, що сонце завжди горить!..
Хмари розійдуться з вітром,
Хмари розійдуться з вітром,
І настане щастя мить! Щастя мить!
Приспів:
А жити треба все одно!
Треба все одно!
Треба все і посміхатись!
Якби не було, важко не було,
Але рук не опускати!
Творити треба все добро!
Треба все добро!
І нехай вам все вдасться!
В гавані з оков, де живе любов, |
Там живе і справжнє щастя! | (2)
Так на душі чомусь неясно...
Так на душі чомусь печаль...
Бачити все прекрасне,
Бачити все прекрасне,
Ніби хтось заборонив,
І це на жаль...
Хмарою є недобрі люди,
Стелять немов тумани перед лицем...
Але все так не буде!
Але все так не буде!
Буде краще! Лиш повірити у це!
Приспів.
А жити треба все одно!
Приспів.
Тут живе і справжнє щастя! Поділитись сторінкою: 
| |
