| |
Знов наче жайвір у небі
озвалась в серці тривога.
Знов мене кличе до тебе
довга-предовга дорога.
Я на тій дорозі розминуся з болем,
тануть у минуле дні гірких зажур.
Нам кохання вічне знов, моя любове,
провіщають співи золотих зозуль
Вертатись, кажуть, негоже,
тільки я мушу вертатись.
Довга дорога поможе
наш давній слід одшукати.
Я на тій дорозі розминуся з болем,
тануть у минуле дні гірких зажур.
Нам кохання вічне знов, моя любове,
провіщають співи золотих зозуль
Тополі гнуться, як луки,
трави шумлять на узбіччі.
Довга дорога розлуки
стала дорогою стрічі
Я на тій дорозі розминуся з болем,
тануть у минуле дні гірких зажур.
Нам кохання вічне знов, моя любове,
провіщають співи золотих зозуль | |
