Мандрівка в Косаківку

Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком
Дід мого товариша як буває нагода
Наливає гостям по чуть – чуть небагато
Плями вражень що іноді трапляються
В мерехтінні автобусного руху
Миті щастя
Мандрівки в невідоме
Приємні завмирання духу

В Косаківці чекають рибалка чекушка
Копанка дядько слабкий лід
Після всього приємна вечеря
Сватання товариша за докторку і є ж привід
Тітка каже хороша тиха дитина
Він рік її не бачив
Може це його щастя
Ідеальна родина
Це питання ще відкрите
Нерішуча він людина
Дід доливає наполягає
Тітка вареників нову чергу заряджає
Випав сніг
Навколо темрява впала
Знову автобус знову в очі фари
Їдемо засинаємо
Їдемо засинаємо
В чудових видіннях примарах

Поділитись сторінкою: