Тріумф беркута

Там високо-високо, в небесній височині,
Де внизу розкинувся густий смерековий бір,
Розіп'явши свої широкі крила орлині,
Ширяє в піднебессі Володар карпатських гір.

А навкруги зеленіють гори високі,
Куди не глянь - рідні простори чарівні.
Розкинулись в полі зелені трави високі,
Що діамантами іскряться в ранковій росі.

Літає і кружляє яструб в небі високо
І оглядає споконвічні простори свої,
І з небесної висоти бачить зірке око,
Красу незрівнянну, що там внизу на землі.

А яструб у небі усе вище і вище ширяє,
Повільно над високими горами робить круги,
І тепла течія у вись його піднімає,
Над краєм, що в спадок йому передали батьки...

Тут зустрів він своє перше в житті кохання,
Тут діти - майбутні нащадки його зросли.
І край свій рідний, і священний Карпатський
Від ворогів він захищати буде!

А навкруги зеленіють гори високі,
Куди не глянь - рідні простори його чарівні.
Розкинулись в полі зелені трави високі,
Що діамантами іскряться в ранковій росі...

Поділитись сторінкою: