| |
І знов тиняюся, таке призначення,
Немає значення куди іти.
Іду калюжами,
Старенькі гумаки рятують знов мене
Від мокроти.
Розсіяна така – уся уся моя весна
Буяюча у котики,
Однаково таки за мною стежачи
Знов супроводжують мої шляхи.
Ідуть за мною, мною,
Ідуть за мною,
Ідуть за мною,
Ідуть за мною...
Дивлюсь примружено, ціджу хворушенно,
Із речень грушевих цих рядки
Проспект завужено, машини рушили,
Залізти змушені на хідники,
В корсет затиснута – я можу тріснути,
Місити місто це не до снаги,
Бо там за хатками мої звірятонька
Готують вже давно свої танки.
А то хмарами
Танцюють коники парами...
А то хмарами
Танцюють коники парами...
А то парами
Танцюють коники хмарами
Для тебе і мене...
А то хмарами
Танцюють коники хмарами...
Коники, коники,
Грайливі слоники,
Коники, коники...
Коники, коники,
Грайливі слоники,
Коники, коники... Поділитись сторінкою: 
| |
