| |
Я, наче, розписав життя на 13 серій!
Я бачив, як закрились двері бетонних артерій.
Уламки цього болю я залишив на папері
І проводжу паралелі з твором Данте Аліґ'єрі!
Знаю, це схоже на маразм і наче їде дах,
Та якби ти бачив те, що бачу я у своїх снах –
Сотні померлих роздирають мене догола
І тягнуть в своє царство під крики Мефістофеля!
А прокидаюсь – розумію, реальність така!
Ти або в ролі жертви, або в ролі хижака!
І люблю це життя – воно таке одне,
І все залежить від мене, з волею небес!
Є так багато ролей, а люди всі, як клони –
Вони забули своє я!
Приспів:
Одне життя! Доріг так багато,
Моя одна веде мене через
Усе життя! І поки у тілі жива душа
Я житиму тільки своїм життям!
Залишки пороху зависли в нашій атмосфері,
Вони нагадують падіння багатьох імперій!
І те, що нам здається звичним, до тошноти –
Виявляється не вічним, а на роки!
Я бачив, як люди зжирають себе до кісток,
Розсипаються в пісок, все втрачають за ковток
Порції чужих думок і чекають на "свисток"!
Та якщо життя – театр – ви просрали ваш квиток!
Чорні постаті – це нащадки совісті,
Вилазять наяву, бо ночі недоспані!
Та я люблю це життя, воно таке одне
І все залежить від мене, з волею небес!
Є так багато ролей, а люди всі, як клони –
Вони забули своє я!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
