Альоша

Чи в полі біліє пороша,
Порош-пороша,
Чи в полі біліє пороша,
Чи злива полоще, чи град,
Стоїть над горою Альоша,
Альоша, Альоша,
Стоїть над горою Альоша -
В Болгарії русич-солдат.

І серцю скорботно бриніти,
Скорботно бриніти,
І серцю скорботно бриніти,
Що він з хуртовини війни -
В цупкій гімнастерці з граніту,
З граніту, з граніту,
В цупкій гімнастерці з граніту,
В чоботях важких, кам'яних.

Валила страхітлтва ноша,
Страхітлива ноша,
Валила страхітлива ноша
Чимало в снігах і в росі...
А те, що цей саме Альоша,
Альоша, Альоша,
А те, що цей саме Альоша,
Відомо Болгарії всій.

Трояндами віє, не чадом,
Не чадом, не чадам,
Трояндами віє, не чадом,
З долин у рожевім диму.
Носив би він квіти дівчатам,
Дівчатам, дівчатам,
Носив би він квіти дівчатам,
А носять дівчата йому.

Так звичний, як сонце чи вітер,
Як сонце чи вітер,
Так звичний, як сонце чи вітер,
Як в небі вечірнім зоря.
Мов зроду над містом привітним,
На містом привітним,
Мов зроду над містом привітним
Стояв побратим другаря.

Чи в полі біліє пороша,
Пороша-пороша,
Чи в полі біліє пороша,
Чи злива полоще, чи град, -
Стоїть над горою Альоша,
Альоша, Альоша,
Стоїть над горою Альоша -
В Болгарії русич-солдат.

Поділитись сторінкою: