Про кохання

Вечірні сутінки накрили
Туманом гори молоді,
До тебе йду, кохана, в гості,
В руках троянду несучи,
У серці в мене теплий спомин,
Давно на тебе жде душа моя,
Питаю тихо тої долі,
Що серцю ласку принесла.

Приспів:
В лісах горить червона рута,
Кохання жаром розлива,
Не можу я тебе повік забути,
Бо в серці моїм завжди є весна,
Надія щось мені своє шепоче,
Немов знайшла нове своє ім'я,
Та серце вірити не хоче,
Шукає скрізь дорогу в майбуття.

Тебе цілую ніжно обіймаю,
Немов ту квітку сонця польову,
До тебе горнуся, тебе кохаю,
До тебе руки ніжно простягну,
Тобі дарую усі свої пісні,
Що написав для тебе їх я на весні.
Нехай в любові завжди квітне,
З кохання в серці молоді.

Приспів.

Як сонце зійде ген за небокрай,
Почує серце пісню про кохання,
І буде мила моя там мене чекати,
І прийду пісня ж щира є моя.
Не дати літу тихо відцвісти,
Не дати сонцю бути у полоні,
Нема страшнішої за зиму самоти,
Немов сльоза, що тихо паде на долоні...

Приспів.

Поділитись сторінкою: