Да як зійду

Да, як зійду я
На Шпиль-горочку,
Да й стану да й гляну
На погодочку.

Да й із-за гори
Дробен дощик іде,
Да мати же й сина
У солдати й оддає.

Да й оддавала
Ще й приказувала:
"Да не йди же, синку,
У Туреччину й жить.

Да не йди же, синку,
У Туреччину й жить,
Да й іди же, синку,
У солдати служить.

Да не йди же, синку,
У турецький шинок
Да не влюбляйся
У турецьких дівок.

Да люби ж, синку,
Вдовиную дочку,
А в вдови же дочка,
Як красная рожечка.

А в вдови же дочка,
Як красная рожечка,
Да ще й до двору,
Да ще й до хати
Хазяєчка.

Да ще й до двору,
Да ще й до хати
Хазяєчка,
Да ще й до печі
Куховарочка.

Да ще й в печі
Куховарить,
Да ще й до хлопців
Усміхається...

Поділитись сторінкою: