Паніка

Закрутилось, зупинилось місто, місто...
Відчуваю - задихаюсь, тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого б з'їсти, скільки з'їсти, з'їсти, з'їсти!

Закрутились, зупинились і осіли
Помаранчево-блакитно-білі сили.
Я продалась, ти продався, нас купили,
А ми далі тішимось, що їли, пили!

Закрутився, зупинився подих рідний,
Очі в очі подивились вірно-вірно,
Дух свободи, наче пара, не потрібний:
Тебе з'їли, мене з'їли - пізно, пізно!

Закрутилось, зупинилось місто, місто...
Відчуваю - задихаюсь, тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого б з'їсти, скільки з'їсти, з'їсти, з'їсти!

Скажи мені, чому вмираю?
Зупиняю час, але вмираю?
Правда ще живе! - Я знаю, знаю!
Де її знайти, скажи мені?

Закрутилось, зупинилось місто, місто...
Відчуваю - задихаюсь, тісно, тісно...
Поселились в голови всіх думки злісні:
Кого б з'їсти, скільки з'їсти, з'їсти, з'їсти!

Скажи мені, чому вмираю?
Зупиняю час, але вмираю?
Правда ще живе! - Я знаю, знаю!
Де її знайти, скажи мені?

Поділитись сторінкою: