Асфальт засипаний каштанами,
Настав дощів осінніх час.
Нестерпно літа так чекали ми,
А тут же осінь жде на нас.

Пожовклий мокрий лист каштановий
Приклеїв вітер до лиця.
О Боже, сонця так чекали ми,
Звідкіль підкралась осінь ця?

І плаче осінь,
Душа рятунку просить.
Верба схилила коси до води.
І плаче осінь, а журавлі відносять
весни моєї роси в холоди.

Асфальт засипаний каштанами,
Травневі ночі не вернуть
І солов'ми довгожданими
Цю тишину не розітнуть.

Дощу засмучена мелодія.
Промоклий наскрізь листопад.
І у очах твоїх сьогодні я
Неможу сонця відшукать.