Готуй мені збрую

Готуй мені збрую,
Готуй мені коня.
Бо я серцем похід чую,
Дівчинонько моя.

Дай уста рожеві
Ще поцілувати,
Ніж заграють нам крицаві
Московські гармати.

Піду я, піду я,
А де, сам не знаю,
Може люту смерть найду я
В далекому краю.

Прийдуть вірні друзі,
Прийдуть, заспівають
Під явором, в темнім лузі
Мене поховають.

Не плач же, дівчино,
Серденько кохане,
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.