Осінь багряна

А осінь багряна красу розпустила,
Мов дівчина коси, як в воду входила.
Розкидала листя, розкидала листя
По кожнім подвір'ї.

Всі фарби змішала, всі фарби змішала
В яскраві сузір'я.
Мені написала на кожнім узорі
Слова якісь дивні і чисто прозорі.

А я прочитав, а я прочитав       |
І зігрівся словами,              |
Як перше колись, як перше колись |
Пелюстками й губами.             | (4)

А осінь багряна...