Нас, Боже, не забудь

Хтось із нас спішить
У Господній храм,
Щоб до Бога йти
Й обминати гріх.
Хтось із нас сказав:
"Я все зможу сам!"
І з уст його
Байдужий сміх.
Але тільки раптом
Безвихідь і страх
На життя його
Чи дітей падуть.
Вже нема ні благ,
Ні земних розваг,
А є лиш крик:
"Ти з нами будь!"

Нас, Боже, не забудь!
Нас, Боже, не забудь!

Все мине колись,
Все колись пройде,
Не продовжить
Шлях твій земний ніщо.
І спитаєш
Ти тихо сам себе:
"А дальше, що?
А дальше, що?"
То ж коли прийде
Наш останній час
І покличе нас
У далеку путь
Я прошу його
Вже останній раз:
"Нас не забудь,
Нас не забудь!"

Нас, Боже, не забудь...
Нас, Боже, не забудь...
Нас, Боже, не забудь...

Поділитись сторінкою: