На головну сторінку

Питається Дніпр Тихого Дуная


Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Питається Дніпр Тихого Дуная 
Тихий Дунаю
Шо я Своїх Козаків на Тобі не видаю
Чи Твоє Дунайськеє Гирло Моїх Козаків пожерло

Чи Твоя Дунай-Вода Моїх Козаків забрала
Промолвит Тихий Дунай до Дніпра-славута 
Дніпр-батьку-славуто 
Сам собі думаю да гадаю
Шо Твоїх Козаків у собі не видаю

Уже Чтверь Года Три Місяця вибиває
Як Твоїх Козаків у мене немає
Ні Моє Дунайськеє Гирло Твоїх Козаків не пожерло
Ні Моя Дунайська Вода Твоїх Козаків не забрала
Їх Турки не постреляли не порубали

До Города-царя в полон не забрали...
Всі Мої Квіти Луговиє і Низовиє понидєли 
Шо Твоїх Козаків у себе не виділи
Твої козаки на Черкеській горі пробувают 
Холодной води в барила набирают 

Шляхи і дороги замічали
Городи Бусурменські плюндрували
Огнем-мечем воєвали 
Сребра-злата по достатках набирали
До річки Хортеці прибували

Велику переправу собі мали
До Стародавной Січи поспішали
У Стародавной Січи очертою сідали
Сребро-і-злато Турецьке на три части паївали 
Мед і оковиту горілку подпівали 

За весь мир Господа прохали
Коториє Козаки Чистим Полем гуляли
Річки Низовиї Помошниці Дніпровиї  
Добре знали
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Думи, Козацькі пісні, Обрядові пісні, Народні пісні, Питається Дніпр Тихого Дуная
Джерело: Українські релігійні роздуми про Спасіння © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2003

Примітки: Українські реліґійні роздуми про Воскресіння, Неволю і Спасіння.

Пісні ВеликодніСпасительні: світ не по Правді. Пісні-плачі Сокола-Прадіда.


Бездільне Своє та Безрідне Ясне Соколя утеряв.

Шо я Своїх Козаків на Тобі не видаю.

А десь ми поверх всякої міри гріха набрали.

Сребра-злата по достатках набирали.



Листки з приводу цієї Пісні:

Українські реліґійні пісні-роздуми про Неволю та Спасіння.

Плач Сокола. Традиції Батька.

Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.

Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.


Ті Козаки ― Добре знали!

Ця Пісня, своєю структурою і змістом, повторює Пісню про Сокола і Соколя. Обидві ― це розмови про дітей та їх долю ― неволю служби, у світі не по Правді. Ясний Сокіл утеряв і шукає Своє Соколя, а Дніпр-батько-славута ― Своїх Козаків.

Питається Дніпр Тихого Дуная

Тихий Дунаю

Шо я Своїх Козаків на Тобі не видаю...

Промолвит Тихий Дунай до Дніпра-славута

Дніпр-батьку-славуто

Сам собі думаю да гадаю

Шо Твоїх Козаків у собі не видаю


Батько-Дніпр-славута говорить з Тихим Дунаєм (=Ясний Сокіл і Орел Сизокрилий) про Своїх Козаків (=Діти, Ясні Соколята), що він їх більше не видить на Тихому Дунаї. Тихий Дунай підтверджує це і сам дивується.

"Тихий Дунай" ― Колядний образ Праводи, космічних Творчих Вод (=Синє Море =Чисте Поле =Правдивий простір, також =Світ Різдва). Саме Там ― шукає і не знаходить Своїх Дітей Батько-дніпр-славута (символ Прадіда, Прабатька).

...Коториє Козаки Чистим Полем гуляли

Річки Низовиї Помошниці Дніпровиї

Добре знали


Тут неоднозначність: (1) чи ― Річки добре знали, які Козаки в Чистому Полі гуляли! (2) чи ― Козаки, що гуляли в Чистому Полі, добре знали Ті Річки, (3) чи ― Козаки знали Ті Річки і Добре! (Правода = Чисте Поле = простір Добра, Правдивий простір).

Козаки, які Чистим Полем гуляли, які Річки Низовії Помошниці Дніпровії та Добре знали, ― це Його Діти, Правдиві козаки.

Але Там ― в Тихому Дунаї ― Правдивих козаків давно вже немає (порівняти з Колядним: уже давно як Правди нема, ― Ой в Чистім Поли блисько Дороги).

Уже Чтверь Года Три Місяця вибиває

Як Твоїх Козаків у мене немає


Чи мова не про Четвер напередодні Великодня? І про три переміни Місяця ― Три Місяці, які вибили пору Ніва (три дні від Четвера до Неділі)? За Тим приходить Відродження Світа, Воскресіння, ― з'являється Новий Місяць.

Якщо так, то тут у Пісні ― вираз тривоги. Вже надходить Великодній час, пора відродження всього живого, природи і людей, а правдивих козаків все не видно. Якщо Четвер тижня ― день, то Четвер в Роковому Колі ― Цвітень, коли б мало все зацвісти, але незацвіло: всі квіти пониділи.

Тобто цю тривогу Пісня виражає ще по-інакшому.

Всі Мої Квіти Луговиє і Низовиє понидєли

Шо Твоїх Козаків у себе не виділи


Втрата Дітей відбивається в Природі, в усьому Космосі, ― цвіти (на Райському Дереві) = зорі = діти. Як і в Пісні про Ясне Соколя, тут символіка викрадення Світа, згасання Правди, забуття Ідеалу щастя, давнього Закону Любови.

Ні Моє Дунайськеє Гирло Твоїх Козаків не пожерло

Ні Моя Дунайська Вода Твоїх Козаків не забрала

Їх Турки не постреляли не порубали

До Города-царя в полон не забрали...


Замість любови рідні, родинного щастя з дітьми ― пошуки здобичі, плюндрування, пропивання награбованого. Не видно жодного високого чинника походу.

Городи бусурменські плюндрували

Огнем-мечем воєвали

Сребра-злата по достатках набирали...

Сребро-і-злато Турецьке на три части паївали

Мед і оковиту горілку подпівали..


Соколя викрали і поневолили ― Пута Срібні (Золоті) на ногах, Жемчуж на очі. Царигород на срібло-злото багатий, є що їсти і пити. Тільки немає чоловікові од Радості.

Козаків у Чистому Полі нема, Там вони живності більше не шукають. Їх ні вода не забрала, ні турки не постріляли, не порубали, ні до Города-царя в полон не забрали. Вони в добровільній неволі служби панам-царям, світу не по Правді, ― на війнах пробувають, городи чужі плюндрують, здобич паюють і пропивають. Їм потрібне срібло-злото, яке в шапки набирають і за яке дають в шинку горілки:


Колядки все тужать, що вже давно, як Правди нема, як Правда погасла, бо цар на царя військо збирає...


Ім'я "Іван Богословець" в Пісні про Сокола і Соколя ― мабуть значить, що він все слова про Бога проказує. Козаки після плюндрувань, паювання здобичі та випивки ― за весь мир Господа просять!

Але Річки Низовії Помошниці Дніпровії ― не узнають у них Тих Козаків, які Чистим Полем гуляли і ― Добре знали!

Ясний Сокіл визволяє Соколя до Чистого Поля (=Правдивий простір). Це взірець до роздумів про тих козаків, які чужі городи плюндрують, сребра-злата по достатках набирають, горілку подпівають.

Це їх душі:

Шо за нї нїхто не знає

Шо они припадками пропадают

Шо они бутинами побиті дорогами покалїчені

Пострачувані водою потоплені

За котрих нїхто не знає лягаючи і встаючи

Нїхто не згадає дорогов ідучи

А они бідні душі гірко в пеклї прибувают

І Цего Свйитого Вечера чекают


Це душі тих козаків, які не зуміли померти в Чистому Полі. Таких душ "в пеклі прибуває" ― все більше і більше?

Пісню додано:  08.09.2008
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 2697

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ Скачати безкоштовно :)

Дізнатися більше
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(

Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/275675.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB