| |
Наша розмова довга, довга як літній день
Маєш мене за друга, я за любов тебе.
Нам не світити свічі, нам не гасить вогні,
Тобі зазирну у вічі, все розкажи мені.
Приспів:
Зніми із серця біль, ти не звикай до нього,
В минуле відійдуть усі твої тривоги,
Хтось зрадив, хтось забув - пробач, не озирайся
Невтішена любов - лише окраєць щастя! | (2)
Сонце спішить по колу, колами в'ється час,
Може уже ніколи долі не звести нас?
Може лише сьогодні нам віднайти сeбе,
В нашій розмові довгій, довгій, як літній день?
Приспів.
Темні, пустельні вікна, сховища самоти
Не відрікайся, рідна, не поспішай піти.
Золотом сипле з неба, свіжістю л'є згори,
Ти відчуваєш: треба, треба договрить!
Приспів. | |
