| |
Не женися, сину,
Бо зле тобі буде:
Будеш мати жінку в хаті,
А хліба не буде.
Син мами не слухав,
Скоро оженився
Та й до жінки Катерини
Рано причепився.
Не журіться, мамо,
Ой, я так міркую:
Як я, мамо, зголоднію -
Жінку поцілую.
Вже й націлувався,
Вжe й налюбувався,
Під очима почорніло,
А живіт запався.
Задзвонили дзвони
І неділю зрання -
Поховала мати сина
Через цілування,
Через цілування... | |
