| |
Де ти, калино, зросла такая
Такая високая,
Такая високая,
Листоньком широкая?
Ой росла ж бо я, росла
В лузі при криниці,
В лузі при криниці,
При холодній водиці.
Там Маруся воду брала,
Калину пдливала,
Калину підливала,
Своєї неньки питала:
- Ой ненько моя ж, ненько,
Чи буду я такая,
Чи буду я такая,
Як калинонька цяя?
- Будеш, донечко, будеш,
Як біля мене будеш,
А як підеш межи люди,
То такая не будеш.
Спаде з личенька краса,
Як з калиноньки роса,
Стане личенько яленіти,
Серденько каменіти.
Стане личенько яленіти,
Серденько каменіти,
Стане личко ялиною
За чужою дитиною. | |
