| |
У далині любові храм,
Прекрасна мрія, сон.
Та не дозволено є нам
Туди зайти разом.
Це я дала такий наказ,
Страшний наказ собі:
Лише банальних кілька фраз
При зустрічі тобі.
Приспів:
Ой, не вір словам моїм, ні устам,
В усміху моїм скритий жаль,
Ти очам повір, лиш очам,
Туга в них моя і печаль.
Ой, не вір словам моїм, ні устам,
Розум почуттів не збороть,
Ти очам повір, лиш oчам,
Туга в них моя і любов.
Нам порізно, як по стерні,
Доводиться іти.
Але зовсім не спалені
Між нами всі мости.
Як фенікс той із попелу,
Так воскресає знов
Вже стільки раз похована
В моїй душі любов.
Приспів. (3)
Ти очам повір, лиш очам,
Туга в них моя і любов... | |
