| |
Море повертає нас в той теплий вечір,
Де останній раз стояли притулившись ми,
І наші рухи запальної самби,
Як тіні тіл немовби знов виникали із-під ніг.
Приспів 1:
День догора, віє попіл останній
У безмежнеє море кохання,
Стихнув карнавал.
Я збережу назавжди згадку
І повернуся знову
У цей прекрасний фінал.
Приспів 2: (2)
Там, де життя – карнавал,
В танці нас самба звела,
О, море любові, це - самба,
Кохати і горіти до тла.
Лагідний і теплий подих вітру з моря
Розпустив волосся й доторкнувся губ моїх,
Чарівні звуки запальної самби
Сплели тіла, немовби поєднали нас навік.
Приспів 1.
Приспів 2: (4) | |
