Із полону

   Am               E   Am G 
   Iз полону, з-пiд Iзмаї-   лу 
    C        G   Am 
   Вели козаченьки
     Dm          C       A7
   В яснi зорi, на Вкраї-  ну 
Dm              E   Am
   Братцiв дорогеньких.

   Отаман каже жартома:
   "Чом не раді йти в Батьківщину?
   Може, далі йти сил нема,
   То повертай до Ізмаїлу."

   A7 Dm             A7  Dm C
      А сто братців засмія-   лись,
   F            C Dm
   Інші сто сказали:
     Gm         F     D7
   "Ми жіночок-татаро-  чок 
Gm              A7  Dm 
   Й діточок лиша- ли.

   Одпустіть - жалкувать не будем -
   За дніпровськії плавні.
   Навіть бачить вже забудем
   Землі православні."

Hm   Em      Hm      Em D 
   В отамана очі - хма-  ри, 
     G        D Em 
   Крівцею налиті: 
     Am               G     E7
   "Ну йдіть, плодіть янича-  рів, 
Am          H7  Em
   Бісовії ді- ти!"

A7 Dm          A7     Dm C 
   І коли закурився шлях,
        F              C Dm 
   Запорожці коней вертали. 
    Gm          F 
   Зі сльозами на очах 
D7      Gm         A7  Dm
   Козаки своїх руба- ли.