Знову душу виймає осінь... Так не буває.
А наспрадві буває і не тільки мені.
Осінь душу виймає, сум за серце тримає,
Злива сльози змиває...Повінь, що восени.
Повінь, що восени.
Повінь... Це вже напевно.
Повінь, що восени.
Повінь... Та недаремно.
Осінь душу виймає, так не з кожним буває.
А мене не минає цей відгомін весни.
Хай проллються потоки, хай наповнять витоки.
І триває допоки повінь, що восени.
Повінь, що восени.
Повінь... Це вже напевно.
Повінь, що восени.
Повінь... Та недаремно.
Ключові слова: Осіння повінь, Сергій Шишкін Місце написаня: Володимир-Волинський Дата запису:
Пісню ввела:Trojanda31.10.2007 Відредаґовано:02.11.2007 Переглядів:802
Виправлення та доповнення (0) Правила написання коментарів знаходяться ТУТ. Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації. Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів з цього сайту посилання (для сайтів - активне гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" http://www.pisni.org.ua" є обов'язкове!
ПОБАЖАННЯ 
