| |
Кришталевий замок
Просто змило за ніч,
Ніби вежу із піска...
Кришталевий замок
Не зустрів світанок,
Час безжальний, мов вода,
Залишив на пам'ять
Лиш глибокі рани
Та уламки кришталя...
І від порожнечі
Не рятує втеча...
Чому залишився я?.. Я... Я...
Кришталевий замок
Розчинився за ніч
І позбавив світлих мрій...
Пустка вкрила ранок,
Пустка на сніданок,
Ходиш, ніби сам не свій...
Квітнуть чорні квіти,
Що сльозами вмиті...
Час безжальний, мов вода,
Змиє нас з тобою,
Вкутавши пітьмою,
Що ж пітьма така пуста?..
Тисячі уламків
Кришталевих замків
Загубилися в пісках...
Квітнуть чорні квіти,
Морем сліз умиті,
Свіжа кров на пелюстках...
Чорна пустка в серці,
Хтось чекає смерті,
Щоб спинити біль свою...
А життя триває і будує далі
Нові замки з кришталю... Поділитись сторінкою: 
| |
