| |
Знаю, добре знаю,
Де цвіте калина, —
Плаєм попід гаєм
Я до неї лину.
Зіронько вечірня,
Зірко моя рання,
Зустрічі короткі —
Довгі розставання.
Не журіться, мамо,
Не сваріться, тату,
Що ходжу ночами
По чебрець і м'яту,
Не втоплюсь у річці,
В лісі не загину,
Мушу берегти я
Білий цвіт калини.
І нехай регоче,
Хай лопоче злива,
Сяють вірні очі,
Серцем я щасливий.
Та калина в лузі
Нам шепоче радо
Справжнє те кохання,
Що не знало зради.
Китиці калини,
Чебрецеве зілля
Побажайте нині
Нам лише весілля
Зіронько вечірня,
Зірко моя рання,
Коли ми вже стрілись
Не для розставання. | |
