| |
Скільки несказаних слів,
Скільки забутих думок,
Хтось не встиг зробити
Останній подих,
Хтось робити свій перший крок...
І не обійняв мати на останок,
Перед від'їздом у місто
Не встиг подарувати своїй доньці
Новеньке червоне намисто...
Але якби не намагались
Загасити полум'я в наших серцях,
Воно буде навіки щодня
Об'єднувати кожного з нас!..
Ми - сильний і мужній народ! -
Вам треба це запам'ятати! І кожен,
Хто прийде сюди з автоматом,
Поляже на земленьку - мати!
А ми - воїни! Воїни!
А ми - воїни! Воїни!
Приспів:
А ми - воїни! Воїни!
Берем все в свої долоні!
Червона калина - зброя!
Не здамося у неволю!
Під ногами земля - мати,
Наша мова, наче птах,
Свої крила розпустила
Всьому світу показать!
Що ми - воїни! Воїни!
Берем все в свої долоні!
Червона калина - зброя!
Не здамося у неволю!
Під ногами земля - мати,
Наша мова, наче птах,
Свої крила розпустила
Всьому світу показать!
Я у полоні любові до тебе,
Мій рідний край!
Прийдеш на землю на нашу -
І лишиться тільки прах!
Тільки прах!..
Я і мої побратими
Не знаємо слово "страх!"
Збудуємо все, що зруйновано,
Краще ніж було!
Ми знаєм: Все в наших руках!
Чуєш, мамо? Я повертаюсь додому!
Доню, простягни до мене свої долоні!
Я виконав безліч місій,
Зараз завершу найголовнішу:
Країна вільна! Мати в обіймах!
Донька радіє новому намисту!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
