| |
Приспів:
Не божеволій! - Я благаю, |
Все минеться, ми вже разом! |
Люба, будь собою, бо я вимагаю, |
Бо ми будем знищені часом! | (2)
Нота мала сенс пограти для тебе,
Вдома стало темно після дощу,
Та я маю почуття таке скажене,
Та ти поки дивишся, я помовчу...
Хай твоє серце грає, як казка,
Очі ті, зелені, зціляють душу,
Поговоримо тихесенько, будь ласка...
Та дивитись посміхаючись я мушу,
Я радо йду у твій полон, моя мила!..
Подих наче наповнює вітром весни,
Та розумію, що мене накрило,
Тільки би просив: Життя, не жени!..
Приспів.
За вікном дощ, і здається наче
Десь там ти, і так само плачеш...
Настане той день, я тебе побачу,
Двадцять два - двадцять два -
Знак на вдачу, а поки від мене
Тікають сни, як дим...
Твій голос - ковток води,
Серед тих, хто не знає смак тишини,
Знов мене накриває, ніби хвилями,
Ноги скуті, мов гирями,
І все тягне мене на дно...
Відстань між мною і цілями -
Кілометрами-милями,
І все сипиться, ніби доміно...
Цілими днями й неділями
Всі думки ніби шпилями
Проколов мінор, проколов мінор...
Та я награю для нас
Ще багато веселих нот!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
