Am Dm E Am
Я люблю твої кроки у тихих садах
F G E
Де троянди густі, мов туман біля вікон
C G D E F
Молодесенький місяць і срібний наш дах
Am Dm E Am
І неторканий смуток один в них великий
Може все це приснилось комусь і колись
Тих садів нереальний причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний наскрізь,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах
Ті троянди чекають давно не тебе
Хто там знає, що їм може й сто навіть років
Я люблю твої кроки ніколи й ніде
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і ніколи.
Авторство: Якщо автори проти розміщення пісні тут, просимо повідомити нас. Ключові слова: Бардівські пісні, Я люблю твої кроки, Оксана Пахльовська, Марія Бурмака Підбір акордів: hrystusia
Джерело:
Пісню ввела:hrystusia16.04.2004 Відредаґовано:15.08.2008 Переглядів:1538
Виправлення та доповнення (1) Правила написання коментарів знаходяться ТУТ. Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації. Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ.
1. Дмитро 1(гість) 23.03.2005 19:08 На сьогодні існує 2 варианти виконання цієї пісні:
Перший у альбомі "Лишається надія":
Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.
Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний до сліз, Я люблю твої кроки у тиші по сходах.
Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.
Другий у альбомі "LIVE":
Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.
Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих, Ти забутий навіки, ти рідний до сліз,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах.
Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Хочеться підкреслити, що у четвертому рядку вірша йдеться саме про "неторканий смуток родинних реліквій". Це важке для сприйняття на слух місце у цій пісні, але збірка поезій Оксани Пахльовської підтверджує правильність саме цього варианту.
Додати нове повідомлення
Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/24818.html
Увага! При будь-якому використанні матеріалів з цього сайту посилання (для сайтів - активне гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні (тексти, ноти, акорди, mp3)" http://www.pisni.org.ua" є обов'язкове!