| |
Все починається, коли зникає все.
Куди несе тебе вода, куди несе?
Де ота земля, яку шукаєш ти?
А на наступний день ти, як завжди, встаєш,
І забуваючи про все, кудись ідеш.
Де ж ота земля, яку шукаєш ти?
То не ти, не тобі, не для тебе, не твої слова!
Подивися навколо, хіба не болить голова?
Подивися на себе, хіба ти хотіла сюди?
І не такі твої сліди...
То не ти, не тобі, не для тебе горять маяки!
Ти чекала любові і світла - а все навпаки!
Не шкодуючи дні, ти віддала себе - та дарма!
Взяли усе, лиш ти сама...
Не плач, моя мала, доля таки зовсім не зла.
Не плач і не журись, більше пізнай, більше навчись.
Не плач, моя мала, доля не з'їсть, доля не зла.
Не плач і не журись, більше пізнай, далі дивись і полетиш... | |
