| |
– Як дивно й боляче, кохана!
Корінням сплівшись і гілками,
Як дивно й боляче, кохана,
Надвоє краятись живцем!
Не заросте на серці рана,
Проллється чистими сльозами,
Не заросте на серці рана –
Смоли проллється янтарем...
– Допоки дишу, поруч буду –
Душа і кров – одного грані,
Допоки дишу, поруч буду –
Любов і смерть в вузлі тугім.
Ти понесеш з собою всюди –
З собою понесеш, коханий, –
Ти понесеш з собою всюди
Родиму землю, отчий дім.
– Та як в душі моїй так пусто
Від жалю й суму безустанних?
Та як в душі моїй так пусто
Від розставання самоти?
– За розставанням буде зустріч,
Не забувай мене, коханий!
За розставанням буде зустріч.
Оба вернемось – я і ти!..
– Та якщо я безвісно кану –
Короткий промінь дня швидкого, –
Та якщо я безвісно кану
У морок зоряних світів?
– За тебе я молиться стану,
Щоб не забув земну дорогу,
За тебе я молиться стану,
Щоб ти вернувсь, щоб уцілів.
У тім степу лихім, донецькім,
Під тим лихим донецьким небом,
У тім степу лихім, донецькім,
Куди з Майдану він помчав,
У тім підрозділі стрілецькім,
Що братом взяв його до себе,
У тім підрозділі стрілецькім,
Де мужнім воїном ставав...
Страшна пекельна непогода,
Залізним градом їх накривши,
Страшна пекельна непогода
В одне змішала степ і кров...
Й нікого не спасло у взводі
Чиєсь чекання найвірніше,
Й нікого не спасли у взводі
Чиїсь моління і любов...
З коханими не розставайтесь!
З коханими не розставайтесь!
З коханими не розставайтесь!
В них всею кров'ю проростіть –
І кожен раз навік прощайтесь!
І кожен раз навік прощайтесь!
І кожен раз навік прощайтесь,
Коли йдете хоча б на мить! Поділитись сторінкою: 
| |
