Ой да у Святую Неділеньку

Гей-гей-гей-гей  
Ой да у Святую Неділеньку 
Барзе рано пораненьку
Ой да тож то не Сизії Орли заклекотали
Як то біднії невольники 
У тяжкій турецькій неволі заплакали 
Угору руки підіймали кайданими забряжчали
Господа Милосердного прохали та благали 
Гей

Гей подай-подай нам Господи 
З неба дрібен дощик  а знизу та буйний вітер
Ой та чи не встала би та на Чорному Морі  бистрая хвиля
Ой та чи не позривала б вона якорів з турецької каторги  
Гей-гей
Бо вже ж нам сяя турецькая каторга надоїла 
Кайдани залізо ноги повривало
Білеє тіло козацькеє молодецькеє 
Аж до самої кості пошмугляло  
Гей-гей


Отож то баша турецький бусурманський 
Недовірок християнський
Ой да тож то він на чердаки ісходжає
Да сам то теє добре зачуває
Да на свої слуги турки-яниченьки зозла гукає 
Гей

Гей кажу-кажу я вам турки-яниченьки
Та добре ви дбайте барзе гадайте
По три пучки тернини по чотири червоної таволги 
В руку набирайте з ряду з ряду заходжайте 
Бидла невольника по тричі в однім місті затинайте 
Гей-гей

Ой да тож то тії слуги турки-яниченьки 
Ой да тож то вони добре дбали барзе гадали
По три пучки тернини по чотири червоної таволги 
В руки набирали з ряду з ряду заходжали 
Бідного невольника по тричі в однім місті затинали 
Гей-гей
Ой як стали козаки-молодці
Ой як стали на собі кров християнську забачати
То стали землю турецькую 
Віру прокляту бусурманськую 
Клясти проклинати 
Гей
Гей ти земле-земле турецькая 
Віро проклята бусурманськая
Розлуко ти християнськая  
Ой та не одного ж ти розлучила
А чи брата з сестрою а чи мужа з вірною жоною 
А чи вірненького товариша з товаришем 
Гей

Гей земле-земле десь справді ти єсть проклятая
Тільки турчину-кальянинину 
на срібло на злато вельми багатая 
Гей


Ой визволь нас визволь нас Господи
Всіх бідних невольників з тяжкої турецької неволі
На тихії води на яснії зорі у край веселий 
Промежду народ хрещений в городи християнськії
До Отця-до-Неньки  до Родини сердешної
І на многії літа і до кінця віку 
Гей-гей


Ой наперед уклоняюся Господу Богу
І отаману батькові кошовому
І всьому товариству кревному й сердечному
І всім головам слухающим
На многія літа до конця віка