| |
Спрагнені хмари п'ють синю воду,
Розлиту річками заходу й сходу,
Бігла вода приємна і літня
Між берегами півночі й півдня.
Вона з полином, ароматом живиці,
Просочена волею, димом столиці,
Очищена серцем свого народу,
Хто випив її, той отримав свободу.
Пили ту воду лани переспілі,
Пили сніги у часи заметілі,
Нас рятувала вода у час битви
З келиха віри, надії, молитви!
Вона з полином, ароматом живиці...
Приспів:
Прокинулись гори, чисті озерця,
Прокинулась приспана музика в серці,
Траси за містом, омиті дощами,
Мальви високі над парканами,
Моя Україно, в Донецьку і Львові
Люди зізнались тобі у любові!
Ми схожі по серцю, характером різні,
В Житомирі, Рівне і Запоріжжі,
У Кропивницькому, Харкові, Сумах
Знову ожили шевченківські думи.
В Полтаві, Дніпрі і Вінниці раптом,
В Херсоні, Тернополі, на Закарпатті,
Над Миколаєвом і Чернівцями
Ми розгойдали небо піснями.
З Черкас і Луганська, і до Хмельницька,
Волині, Чернігова, Івано-Франківська,
Портами Одеси, бродила річками,
Стернею босоніж, полями, снігами,
До Києва бігла врятована воля,
Ми Україні зізнались в любові!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
