| |
Можливо ти не зрозумієш мене, бо мало хто розуміє,
Я не рівняюсь на когось, але душа в моєму тілі
Не хоче мовчки сидіти, переглядати минуле,
Я в цьому світі дивак, та ви, мабуть, це відчули.
Мої мрії ламались, як сірниковий будинок,
Бувало сіра буденність не міняла відтінок
І все зникало так дивно, як корабель у морі,
Тому симфонії мої звучали часто в мінорі...
Я залишався один, коли просив допомоги,
Бо вірні друзі ставали на ворожі дороги,
І я сидів на "отруті", та цим, як всі, не пишаюсь
І я бачив очі голоду, та все одно каюсь...
Це лише пісня, не більше!.. Розповідь життя не вічна,
А доля кидала в мене каміння та з ними мені ще цікавіше!..
Я не зможу зупинитись, скільки б ти не заважав мені,
Мій човен не втопити, бо він вже колись бував на дні,
В людському ставленні немає меж насильству.
В школі спробував на смак, що таке "моральне вбивство"...
Я - грішник, як і всі, грішу навіть у віршах,
Образи пам'ятаю, щоб потім вдарити гірше...
Я був в своєму світі сам, як у фільмі "Я легенда",
А життя кидало, як на гірках ДіснейЛенду.
Я піднімався і падав, не стояв на колінах,
Стою лише перед Богом, бо я - звичайна людина.
Я робив помилки і я жалію про це,
Я не завжди був таким - життя змінило мене...
Доки музика живе і тікає час,
І поки маю що сказати кожному з вас,
Я буду жити для світу до кінця своїх днів,
Я вперто вірю: доля усміхнеться мені!.. Поділитись сторінкою: 
| |
