Віхола-блюз

Віхола вкрила мій шлях, мій світ,
Вулиця біла – під снігом лід...
Віхола грає на тім льоду...
Наче по краю, з тобою йду...

Іншими мариш, твій пал не вгас...
Я – лиш товариш, минув мій час...
Звичка і спомин – усе, що є,
Пам'ять, як повінь, затоплює!..

Квіти на ліжку – півонії;
Крию усмішку іронії.
Квіти із травня у лютому
Кривду недавню спокутують...

Як я змарніла під гнітом літ!
Віхола біла, під снігом лід.
Віхола виє - печаль гірка!..
Серце не сміє, тремтить рука...

Поділитись сторінкою: