На головну сторінку

Ой Сивая та і Зозулечка

Колядка стародавня: Різдво Світа

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Ой Сивая та і Зозулечка

Приспів: 
    Щедрий Вечір Добрий Вечір
    Добрим Людям на Здоров'я!

Усі Сади та і облітала
А в Одному та і не бувала
А в тім Саду Три Тереми
У Першому Красне Сонце
У Другому Ясен Місяць
А в Третьому Дрібні Зірки
Ясен Місяць Пан Господар
Красне Сонце Жона Його
Дрібні Зірки Його Дітки
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Ой Сивая та і Зозулечка, Колядка стародавня: Різдво Світа
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:


Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Йа всі Луги облітала.

Рай розвився Господь звеселився.
Радуйся Земле Коляда іде!


Сивесенька Зазуленька.

Ця Колядка цілком подібна до Колядок про Астральну Трійцю в Новій Світлиці серед Праморя. Бо оця Астральна Трійця, хоч є символом Первовічних і завсігди в природі чинних сил, то є заразом символом Первісних часів, Первовічного життя і Первісних людей. Тому є в Колядках часто такі образці про Астральну Трійцю :

Сивесенька Зазуленька

Йа всі Луги облітала

А в Одному не бувала

А в тім Лузі Три Церковці

А в тій Церкві Три Віконці

А в Одному Ясний Місяць

А в Другому Ясне Сонце

А в Третому Ясні Зірки

То не Місяць сам Господар

То не Сонце Господиня

То не Зірки то їх Дітки!

Цей "Оден Луг" — то Первісний луг; потрійна церковця — це та сама Нова Світлонька Первовічна: Небо, де мешкають Три Святці: Сонце, Місяць і Ясна Зоря, про яких співає багато Колядок, а все разом у Первовічній добі, якої був свідком і в ній брав живу участь — таємний Виз.

Реліґійна служба Богу.

Коляда виражує дійовий культ і вселюдний реліґійний настрій народу, народний душевний зов до реліґійної служби Богу. Може і тому є в Українського народу в великій пошані установа Колядників, ревних служивців старого шанування.

Вже Передріздвяний час виявляв, що зближається дуже святочна хвиля, глибоко прочута народом, наперед опановуюча його всю психіку й всі почування. Це — Святий Вечер, властиве свято Різдва-Коляди, що містить у собі всю суть того Свята. Це велике громадянське й культурне Українське свято — вислів найстарших народних традицій і атавістичних почувань та день духової, культурно-реліґійної, всенародної обнови.

Обряди слідуючих днів, хоч нарід лучить їх формально з Різдвом Христовим, належать у суті річи до Староукраїнського Святого Вечера і показують його ідеольоґію. Старовіцькі Колядки і Щедрівки, своїм змістом так дуже не підхожі до церковно-християнської ідеольоґії Різдва, узгоджуються натомість на причуд з Українським Святим Вечером і поширюють якраз його провідні ідеї. Їх колядує та щедрує нарід не тільки зараз після Святого Вечера, але і опісля, через цілі Свята різдвяні та Щедрий Вечер, ба, і далі — аж до Стрітення Господнього (27-го дня після Щедрого Вечера) і що цікаве: через цілий світлий час Місячний!

Українські мотиви Свята виходять передовсім з почувань реліґійних, основаних на найдавніших традиціях, мабуть старших, ніж традиції племінні, — мова ж бо про перші реліґійні почування людства.

Яке інше значення може мати на Святий Вечер лагодження "усякого хліба, що Бог уродив", його жертвоприношення й святочне споживання, — як не радісний вислів з його посідання, й почуття вдяки для Того, від кого той хліб походить.

Господарі порядкують на обійстю, вичищують стайні, — а що особливо звертає увагу, миють та чешуть худобу, стараються, щоб вона була вся на Свят-Вечір у загороді та брала участь у Святі і в Тайній Вечері. Це відзиваються в душі народу його колишні первісні почування для худоби, коли він перший раз її придбав і мав утіху з її сотворення.

Оце пам'ятання про домашню худобу і віддання їй першенства в поживанні Святої Вечері характеризує велике благородство душевне Українського простого народу, який видить у худібці твар Божу та своїх помічників і приятелів. Воно вказує, як не забуває нарід старинної традиції про це, що Різдвяний вечер є також Святом худоби й її Сотворення. З цього огляду має угощення й благословення худоби вид окремої культурно-реліґійної дії.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Читати листки з приводу цієї Пісні:

Стежки до інших листків про Українські традиції.

Пісню додано:  28.01.2006
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 6025

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
[cховати]
 
  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
2. Inhvar (член клубу) 20.01.2013 10:00    
Дозвольте висловити своє здивування, позаяк що не кажи, це є щедрівка! Крім того, приспів ся повторює по щорядку, яких тут 10, прошу.
0/0

1. ivan (гість) 13.01.2011 16:37    
привет
0/0

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/235114.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB