Радуйся Земле Коляда іде| | | Колядка стародавня: Українське Різдво Світа
|
|
| |
Радуйся Земле Коляда іде
Приспів:
Святий Вечор Добрий Вечор!
Коляда іде всім Дари везе
Всім Дари везе нам Слово каже
Нам Слово каже що вже Світ сяє
Ми ж Тебе Господарю тай не понижаємо
А із Святим Вечором тай поздоровляємо ! | |
|
|
|
Примітки:
Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.
Духовенство з постійною службою Богу. Ідея вселюдного покликання до служби Богові.
Зваживши
- цей незвичайно високий і вселюдний підйом реліґійний в Староукраїнськім Різдвянім святі;
- тую всенародну участь в многоті реліґійних містерій,
- цей молитвенний настрій тисяч Колядок,
- це загальне почуття потреби дійової жертвенности, —
можна зробити висновок, що слово Коляда виражує дійовий культ і вселюдний реліґійний настрій народу, народний душевний зов до реліґійної служби Богу. Може і тому є в Українського народу в великій пошані установа Колядників, ревних служивців старого шанування.
Багацтво ідей в Українськім імені Коляда.
Значення Коляди як свята повинно би виходити з її імени. Походження того імени темне з лінґвістичного й етнічного огляду і лишень з його застосування при Різдвяних містеріях і обрядах можна робити здогади про його значення й етнолінґвістичну приналежність.
Отже:
- Називають Колядою — саме Свято Різдвяне: Коляда — це друга технічна назва Різдвяного Свята.
- Хлібом-Колядою обдаровують Колядників-співаків, яких уважає нарід за Небесних післанців або за Святочних Духівників. Називає отже нарід Колядниками цих ідеальних своїх Духівників-піснярів, які є уособленням Старовіцьких Українських традицій і мрій про Послів Небесних, звіщаючих народові велику світову містерію, тайну Різдва Світа і появу Господа. Постаті тих Колядників зливаються в уяві народу з мітольоґічною Астральною Трійцею, що приходить в гостину до ідеального Господаря. В дивнім загально поширенім містицизмі Різдвяних Свят, який заволодів усією народною психікою, оці Духівники-Колядники стають в очах народу оповиті таємним німбом Святости, — вони самі собою приявляють Первовічні Небесні явища, тобто Астральну Трійцю. Їх називає нарід "Божими Служеньками", Трьома Небесними Товаришами, Трьома Братами, (Трьома) Королями. Вони звіщають народові давні таїнниці Світа, приходячи в гостину до Господаря несуть йому благословенство для роду і плоду і всяке добро і щастя від Господа. Колядників можуть бути більші гуртки та все між ними є три передові. Звичайно однакож гурт Колядників, виступаючи колядувати, ділиться на гуртки по три особи і так, Трійками, розходяться колядувати (принагідно "щедрувати").
- Називаються Колядами або Колядками — Святоріздвяні старинні пісні, що проголошують та поширюють між народом провідні ідеї Свята Коляди, всю його містику, весь його реліґійний чар і зміст. Староукраїнські Колядки мають в першій мірі всі характер культово-реліґійний, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна визначити як міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.
- Називають Колядою — Дідуха–Прадіда, що є мітольоґічною постаттю Свята. Коли вносять на Свят-Вечір сніп пшениці, або жита чи іншого збіжжя, називають цей сніп Колядою. Подано було вже пояснення, що Дідух — це символічна постать Різдва і що його звуть Різдвом для того, бо Прадід — це мітичний культурний лицар і приносець культурних дібр; а саме Різдво як Різдво Світа дає народові перші культурні здобутки: збіжжя, пашню, звірину та ін. — і через те уявляється народові доброприносцем і якоюсь ідеальною поставою. Окрім цього пояснення, є інше — має Дідух ще особливу долю зображування кожного з цих благ, які Різдво приносить, та висловлення собою всіх Святочних мотивів. Тому звуть його (іменем Різдвяного Свята) — Колядою.
- Називають Колядою — настільний Колач або Хліби на Святій Вечері. Тим Колачем чи тими Хлібами складає нарід свою первісну жертву Богові.
- Називають Колядою — Святочну жертву. Жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення. Ідея первісних жертв є в Українського народу здавен-давна і загально-принята. Через саме Різдвяне свято вона є поширена і знана між народом по всій Україні. Жертви первісні практикуються досі у деяких народів природи з найстаршими культурами. Первісна жертва є прототипом жертви Богові та найбільше первісною реліґійною дією. Всюди у пракультурних народів приносять лише первісні жертви і по при них ніяких інших жертв не приносять. Ознакою жертв пракультурного округа є їх віддавання Найвищому Єству з виразом почести і любови. З кожного добутку — дар Богові; це перша гадка Господаря — і нема навіть жадного застереження з його сторони про свою частку.
- Називають Колядою — Хліб: Хліб-Коляда має значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом". Святовечірній хліб називають ще Корочуном і це не тільки символ особи Прадіда, але і тих первісних культурних здобутків, які приписує нарід Прадідові. Таке саме значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом", має і Хліб-Коляда. Як переконаємося з опису Святої Вечері, Колач і Хліб — це суттєві її речі. Вони появляються на ній як найкращі, ідеальні, здобутки і в багатшім виді: як хліб з чаркою сирого меду на нім, пшениця з медом (Кутя), хліб печений на меді (Медівник) — звичайно в подобі великих виплітаних медівникових звізд. Це Святочне сполучення двох зразків поживи, хліба і меду, є висловом ідеалу первісного Українського рільника й пасічника разом і вважається народом Колядою вищої якості. Пшениця, мід та віск і пчоли є особливо ідеалізовані Колядками про Сотворення Світа.
- Називають Колядою — два або три Хліби Святочні разом, з особливою їх символікою як постави Астральної Трійці: Місяця, Сонця і Зорі, або: Місяця, Сонця і Господа, — постави Небесних Святовечірніх гостей. З оцими-то символічними Хлібами обходить Господар хату, своє подвір'я та стайні з худобою.
- Називають Колядою — Святовечірні Хлібні дари: одні з них призначують на пожертвування для церкви, другими обділюються взаємно з дальшою й ближчою ріднею, відносять як "Коляду" або "Вечерю" своякам, крівним, убожині, приятелям.
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Радуйся Земле Коляда іде!
Читати листки з приводу цієї Пісні:
Стежки до інших листків про Українські традиції.
|
Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Радуйся Земле Коляда іде, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа
Джерело: Співаймо Світові-Дитині © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004
Пісню введено: 11.01.2006
Відредаґовано: 20.07.2007
Переглядів: 1900
|
Виправлення та доповнення (0)
Правила написання коментарів знаходяться ТУТ.
Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації.
Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ. | | Додати нове повідомлення |
|
