Ой, повішу колисочку та й на калиночку

Ой, повішу колисочку та й на калиночку,
Буде вітер колисати малу дітиночку.

Я дітину й колисала, а дітина плакала –
– То чого ти, дітин, плачеш? – Мати ня ни вбрала.

Ой, повішу й колисочку й на дуба, й на дуба,
Буде вітер колисати сивого й голуба.

Колишися, колисочко, й новийка, новийка,
Най ся в тобі й виколише дітина малийка.

А й бо колиска новийка, походиць старийкий,
Чи ся й у ній виколише хлопчик молодийкий.

Поділитись сторінкою: