Бідолашна зозуленька
Все чатує, все кує.
У просторі тяжко, ненька,
Час наш плинний стереже.
Тільки варто запитати —
Відгукнеться в далині.
Як це добре — ліпше знати,
Що готовано тобі.
Але доля невпійманна —
Розіллється, як луна.
Нездійсненність притаманна —
Якщо ждеш, тіка вона.
Не спитаєшь, то не встигнеш —
Заблукаєш, не знайдеш.
А спитаєш, то застигнеш —
Від печалі пропадеш.
Ключові слова: Але доля невпійманна, Віталій Кирпатовський, Роздуми козаків про долю Місце написаня: м. Харків Рік написаня: 1990
Пісню введено:14.12.2005 Відредаґовано:17.10.2006 Переглядів:898
Виправлення та доповнення (0) Правила написання коментарів знаходяться ТУТ. Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації. Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів з цього сайту посилання (для сайтів - активне гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні (тексти, ноти, акорди, mp3)" http://www.pisni.org.ua" є обов'язкове!