Примітки:
Еротика, жарти, забави: Катерини – Калета – Андрія... Зелені Свята... Гаївки-Великдень... Весілля...
Там то Мамко Мельник!
У Перетику ходила
По Оріхи
Мірошника полюбила
Для потіхи
Мельник меле-шеретує
Обернеться-поцілує
Для потіхи
У Перетику ходила
По Опеньки
Лимаренка полюбила
Молоденька
Лимар Кичку зашиває
Мене горне-обнімає
Молоденьку
У Перетику ходила
Я по Дрова
Та Бондаря полюбила
Чорноброва
Бондар Відра набиває
Мене горне-пригортає
Чорноброву
Коли хочеш добре знати
Моя Мати
Кого будеш попереду
Зятем звати
Усіх-усіх Моя Мамо
У Неділеньку Зятями
Будеш звати
Тарас Шевченко. Кобзар. Київ, "Дніпро" 1989. с. 370.
Лимар, римар — майстер, який виготовляє ремінну збрую. Запозичено з нім. мови, можливо, через посередництво польської, нвн. Ríemer "лимар" пов'язане з Ríemen "ремінь", до якого зводиться й укр. ремінь. С. 233: Етимологічний словник української мови. Т. 3 (Кора-М). Київ "Наукова Думка" 1989. 549с.
Кичка — подушечка, прокладка в хомуті. С. 526: Кобзар. Київ, "Дніпро" 1989.
Кика — головний убір, що надівається молодій на другий день після вінця; [кичка] — старовинний головний убір заміжньої жінки; віхтик льону, заплетений у косу нареченої; повстяна прокладка під хомутом; кільце для зачіски; пучок пір'я на картузі; пучок соломи або очерету для покриття даху; земляний горб; [кічка] — віхтик льону, заплетений у косу нареченої; дерев'яна цурка для гри; задня частина воза; різновид воза"... С.431: Етимологічний словник української мови. Т. 3 (Кора-М). Київ "Наукова Думка" 1989. 549с.
Перетика — перелісок, лісосмуга:-) С. 526: Кобзар. Київ, "Дніпро" 1989.
Перетик, наголос на другому складі, — різновид домотканого полотна, що перетикається кольоровою чи якою відмінною смужкою. З нього шиють утиральники, настільники, інколи сорочки. Смужки "перетику" чередуються на полотні в середньому — 70-100 см одна від одної. На пошитих з полотна утиральниках вона припадає на краї, а на настільниках — краї і середину. Коли з "перетику" шиють сорочку, то смужка оперізує поділ, полички та краї рукавів. Сама смужка, яка може бути символом води, у пошитті є найпростішим оздобленням-оберегом. Звичайно, з "перетику" шиють сорочки лише на будень, святкову — обов'язково оздоблюють вишивкою. Зовсім неоздобленого одягу за звичаєм не носили. С. 5: Надія Данилевська, Микола Ткач. Перетик. Фольклорно-етнографічний портрет українського села. Село Сахнівка, Менського району на Чернігівщині. Київ, Український центр духовної культури. 2000. 211с.
Відміни.
1.
Пішла Дівка до Млина в Неділю
На Мельника мала всю надію
Там-то Мамцю Мельник
Там-то Круподерник
На Животі Крупи тре
А Мірочки не бере
2.
Таке Мати Мельник
Таке Круподерник
І наварив Галушок
І настелив Подушок
І Подушка Мяхкенька
І Табачка Товстенька
Українські сороміцькі пісні. Упор., передмова "Таємничий дивосвіт Українського Еросу" та прим. М.М. Красикова. – Перлини української культури. Харків "Фоліо" 2003. 288с.
Читати листки з приводу цієї Пісні:Еротичні містерії, Катерини 7.12 — Передріздвяний Святочний час.Еротичні містерії, Калета 13.12 — Передріздвяний Святочний час.
Стежки до інших листків про Українські пісні.
|
