Дві Кави

Ти знаєш, мамо, мовчання,
Звучання сумної струни,
Тоді, коли зустріч остання,
Проходять непрохані сни...

Приспів:
Дві кави, як завжди, так треба,
Байдужість не знає жалю,
Шматочок осіннього неба
Для тебе у каві втоплю...

Й не варто шукати нагоди,
Коли її просто нема...
Тоді коли не любиш свободу?
Коли засинаєш сама...

Приспів.

Усе до заходу воскресне,
Закличе непрохані сни...
Дві кави глибоко підкреслять
Звучання сумної струни
І вірна мені до світанку
Ти будеш співати пісні.
Гарячі, п'янкі філіжанки
Так важко сховати в душі...

Приспів.

Поділитись сторінкою: