Чаклун

У мальовничому, як квітка, місті
Аранжувальник творчо працював.
Усі пісні, що лоскотали душу,
На свій манер завжди аранжував.
Схилившись над своїм музичним пультом,
Мов чародій, він вміло чаклував.
Оголену мелодію дбайливо,
В музичні шати щедро одягав.

Приспів:
Аранжувальник - ти чаклун незвичний,
На дивовижні звуки цю пісню розклади.
Аранжувальник – ти чародій музичний,
Свою співочу душу у ноти ти вклади!

І пісня народилася красива,
Звук інструментів серце чарував.
Вони лунали, наче справжнє диво,
Неначе ними янгол керував.
У водоспаді гармонійних звуків
Мелодія струмочком потекла,
Переплітаючись з чарівним співом,
Музичним сяйвом пісня пролягла!

Приспів.

Співачці й авторам дісталась слава
І стоячи їм зал аплодував.
Вони кричали: "Браво! Браво! Браво!",
А він за цим лиш мовчки споглядав.
Аранжувальник – автор закулісний,
Співак - на сцені, ти – десь у юрбі.
Тому тобі присвячую я пісню,
Тобі, аранжувальнику, тобі!

Приспів.

Поділитись сторінкою: